You are here: Головна

КЛЕПС - серія мікробіологічних препаратів

Застосування КЛЕПС

Що дає виробникам рослинної продукції застосування препарату КЛЕПС?

 

("Агробізнес сьогодні", 2002, №5)

Незважаючи на належний потенціал у розробці біотехнологій для вирощування рослинної продукції, Україна протягом останніх десяти років не мала жодного легального вітчизняного бакпрепарату. Минулого року було зареєстровано перший препарат для підвищення врожайності широкого кола рослин КЛЕПС®, розроблений в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України за сприяння МЦКН-Всесвітня лабораторія.

Аграрна біотехнологія – ресурсозберігаючому сільському господарству. Ще не так далеко той час, коли в Україні широко використовувалися біотехнологічні методи вирощування врожаїв. Нескладно згадати, як практикували біодобрива під бобові культури або біопестициди проти шкідників городніх, садових та лісових культур, незважаючи на політику суцільної хімізації сільського господарства. Це давало змогу вирощувати чисті врожаї з мінімальними витратами для товаровиробників та без збитків для довкілля. Парадоксально, але у ті часи, коли в країні не було ринкових відносин, ми були попереду усіх у цій царині, але не через державну політику, а через романтизм науковців. Зараз на відміну від інших країн, де ринкова економіка та поступ у суспільній свідомості визначають державну політику щодо розвитку екологічно прийнятних біотехнологічних засобів вирощування врожаїв, Україна пасе задніх. Невиправдано складна і дорога процедура реєстрації препаратів, створених на основі природніх мікроорганізмів, позбавила ентузіазму навіть невиправних романтиків від науки.

У багатьох країнах світу рівень забезпечення сільськогосподарськими. мікробіологічними препаратами (створеними на основі бактерій або інших мікроорганізмів - водоростей, арбускулярних мікоризних грибів тощо) складає 30-40 %, у Китаї ринок бактерійних препаратів, що підвищують врожай, складає 90 %. На ринку України останнім часом легалізовано окрім КЛЕПС ® у декілька вітчизняних мікробіологічних препаратів, розроблених в інститутах УААН під керівництвом академіка В.П.Патики. Невеликі партії дослідних бактерійних препаратів випускаються у Криму, Черкасах, Чернігові, Києві, Дніпропетровську, Одесі, і з часом за умови їх реєстрації, ринок буде наповнюватися з перспективою рівня біологізації вирощування врожаїв 45 % у 2010 р. (прогноз НДІ “Біотехніка” УААН).

За останні десять років відбувся значний поступ у розвитку аграрної біотехнології, яка перетворилася завдяки новим ДНК-технологіям на одну з найпередовіших наук сучасності. Перший вітчизняний препарат розроблено на основі вивчення генетичних основ корисних для рослин бактерій та сучасного уявлення про їх взаємовідносини з рослинами.

Конкурентність та ефективність КЛЕПС® у забезпечують ендофітні бактерії. Особливість та новизна КЛЕПС®у полягає в тому, що для його виготовлення використовують бактерії, які мають тісний контакт з рослиною за рахунок локалізації у їхніх тканинах. Такі бактерії називаються ендофітами. Дослідження молекулярних механізмів взаємодії бактерій з рослинами в ІМБГ НАНУ показують, що найперспективнішими є комплексні препарати, в основу яких покладено ендофітні бактерії. На відміну від вільноіснуючих ризосферних бактерій, не здатних проникати всередину тканин рослини, ендофіти є більш конкурентоспроможними, оскільки займають екологічну нішу всередині рослини. Зі свого боку, ендофіти мають вплив на рослину за рахунок більш тісного і стійкого контакту. Бактерійний партнер стимулює системий захист рослини від вторинної інфекції грунтовими патогеними мікроорганізмами. Окрім імунізації рослини, окремі ендофіти постачають їй фізіологічно активні речовини, які вони здатні продукувати та доставляти у рослину. Отже, перевагою таких препаратів є те, що за будь-яких погодних умов бактерії є присутніми на рослині і виконують такі ж функції, як і агрохімікати, але у безпечний для людей і природнього середовища спосіб.

Дія нового препарату, одного із серії препаратів КЛЕПС® базується на властивостях бактерій засвоювати азот з повітря, синтезувати біологічно активні речовини (фітогормони, вітаміни та інш), стимулювати захисну систему рослин. Препарат ефективно впливає на розвиток таких сільськогосподарських культур як зернові, технічні, круп’яні, овочеві та інш. Завдяки бактеріям та мікроелементам природного мінералу цеоліту підвищується енергія проростання i схожість насіння, приживлення розсади, формується розгалужена коренева система та розвинута листова поверхня, відбувається раннє зацвітання та дозрівання плодів. У результаті оптимізації азотного живлення, регуляції росту та попередження захворювань у зернових культур збільшується врожайність до 30 %, а овочевих - до 40 % і більше. Приріст врожаю супроводжується покращенням показників якості.

КЛЕПС® і якість врожаю за оцінками науковців. У трирічних державних випробуваннях на ділянках Інституту землеробства УААН та Поліської філії інституту ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського УААН доведено, що дія препарату на врожай кукурудзи є аналогічною дії азотних добрив. Тобто застосування КЛЕПС®у для передпосівної обробки насіння кукурудзи замість азотних міндобрив на ґрунтах з низьким вмістом гідролізованого азоту перевищує ефект від 60 кг азоту на гектар, а прибавка до врожаю при цьому складає більше 20 %, порівняно з врожаєм, отриманим без внесення добрив (рис. 1). Важливо, що застосування КЛЕПС®у підвищує якість врожаю: вміст білка зростає на 7-12 %. Це більше, ніж при використанні азотного міндобрива (рис. 2). У разі застосування препарату у збіжжі не накопичуються нітрати. Слід зазначити, що КЛЕПС® має синергічний ефект з міндобривами, однак при цьому якість врожаю не корелює із збільшенням врожаю (див. рис. 2). Максимальний ефект на якість зерна препарат справляє на фоні стартової норми азоту 30 кг/га; підвищення дози азоту призводить до зниження вмісту білку, як, до речі, і у випадку застосування міндобрив без КЛЕПС®у. Подібний висновок зроблено також при випробуванні препарату на бобово-злакових травосумішках. Так, як кажуть, навіщо платити більше? Навіщо навантажувати та спотворювати земельні ресурси у перегонах за високий, але малоякісний врожай? Як показує досвід роботи з біопрепаратами, використання азотних добрив можна значно скоротити за умови агрохімічного контролю ґрунту (Табл. 1).

Рис. 1. Середня врожайність кукурудзи на різних фонах азоту, ц/га (Інститут землеробства УААН, трирічні дослідження

Рис. 2. Середній вміст білка у зерні кукрудзи на на різних фонах азоту, % на повітряно-сухі речовини (Інститут землеробства УААН, трирічні дослідження)

Таблиця 1. Середній врожай культур із застосуванням біопрепарату КЛЕПСвд без застосування азотних добрив, ц/га

Препарат Без препарату
Гречка (1,3) 12,3 10,5
Пшениця озима (1) 29,6 21,0
Пшениця яра (1) 41,9 31,8
Ячмінь ярий (1) 32,6 28,4
Кукурудза  (зелена маса) (1) 267,0 220,0
Кукурудза (зерно) (1-3) 51,4 41,4
Овес (1) 25,9 18,0
Травосуміші (2) 159,0 129,0
Томати (4) 600,0 430,0
Морква (5) 410,0 300,0
Картопля (5) 260,0 210,0
Капуста рання (4) 400,0 280,0

*Досліди проводили в Поліській філії Інституту ґрунтознавства та агрохімії УААН1, Інституті землеробства УААН2, Інституті ґрунтознавства та агрохімії УААН3, фермерських господарствах П. Г. Бержана4 та В. Г. Філя5 (Вінницька обл.).

 

Продовження>>

 

 

 

 

 

 

 

 

Для партнерів


Поддержка сайта